Міжнародний науковий керамологічний симпозіум «Горно в гончарній культурі народів світу»

Національна академія наук України

Інститут археології НАН України

Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України

Міністерство культури та інформаційної політики України

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному

Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»

Вишгородський державний історико-культурний заповідник

Міністерство освіти і науки України

Національний університет

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України»

Громадська організація «Конгрес українських керамологів»

ПРОВОДЯТЬ МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВИЙ КЕРАМОЛОГІЧНИЙ СИМПОЗІУМ «ГОРНО В ГОНЧАРНІЙ КУЛЬТУРІ НАРОДІВ СВІТУ»

Місце проведення: Гончарна столиця України – містечко Опішне (Полтавщина)

Час проведення: 05-07травня 2021 року

Мета: дослідження місця й ролі випалювальних споруд у гончарній культурі народів світу

Основна проблематика наукового форуму: історіографія, джерельна база досліджень // історія вивчення гончарних теплотехнічних споруд в Україні та у світі // випалювальні споруди в археологічних культурах // етнографічні гончарні горни // допоміжні гончарні теплотехнічні споруди // регіональні особливості // проблеми атрибуції // археологічні та етнографічні випалювальні споруди в експозиціях музеїв // лексика горна (наукова термінологія, діалектні назви) // будова горнів // матеріали для будівництва // будівництво горнів // еволюція технології, способів випалювання глиняних виробів у різні історичні періоди // проблеми консервації, реставрації та музеєфікації гончарних горнів // горно у фольклорі народів світу // горно і випалювання в художній літературі // звичаї та обряди випалювання глиняних виробів // горни у візуальних джерелах (фото, відео, малюнок, живопис) // завдання й перспективи керамологічних студій випалювальних споруд // внесок археологів, істориків, етнологів, мистецтвознавців, мовознавців та інших вітчизняних і чужоземних учених у вивчення й збереження гончарних випалювальних споруд

До участі в Симпозіумі запрошуються: керамологи, історики, археологи, мистецтвознавці, етнологи, краєзнавці, музеологи, реставратори

Заявки на участь приймаються за адресою:

Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України,

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному,

вул. Партизанська, 102, Опішне, Полтавщина, 38164, Україна;

тел. +38 (05353) 42175, 42416; +38 (067) 5574757; +38 (050) 9046213;

е-mail: ceramology@ukr.netopishne-museum@ukr.net

Тема доповіді включається до програми Симпозіуму лише за умови отримання Оргкомітетом тексту доповіді в електронному вигляді.

Робочі мови Симпозіуму: українська, англійська

За матеріалами Симпозіуму буде опубліковано окремий том Національного наукового щорічника «Українська керамологія»

КУРАТОРИ:

АНАТОЛІЙ ГЕЙКО,

завідувач Відділу палеогончарства Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, старший науковий співробітник науково-дослідного Відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, кандидат історичних наук;

+38 (099) 4515760; e-mail: filoarh@ukr.netceramology@ukr.net;

opishne-museum@ukr.net

ВАЛЕНТИНА ТРОЦЬКА,

старший науковий співробітник науково-дослідного Відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному;

+38 (066) 6123871; e-mail: val_trocka@ukr.netopishne-museum@ukr.net

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗАЯВОК ТА ДОПОВІДЕЙ

1) Заявку в електронному вигляді просимо надсилати через електронну форму.

2) Тема доповіді включається до програми Симпозіуму лише за умови отримання Оргкомітетом тексту доповіді в електронному вигляді за зазначеними вище адресами.

3) Під час реєстрації обов’язково необхідно надати підписаний автором паперовий текст доповіді. На початку тексту слід зазначити прізвище та ім’я, науковий ступінь, учене звання, почесне звання, посаду й місце роботи автора.

4) Доповідь українською мовою необхідно друкувати на принтері, з одного боку паперу формату А-4. Усі сторінки рукопису повинні мати суцільну нумерацію. Рукописні вставки та вклейки не дозволяються. Текст подається у редакторі Microsoft Word. Шрифт основного тексту – Times New Roman, розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Поля: ліве – 3 см, праве – 1,5 см, верхнє – 2 см, нижнє – 2 см. Загальний обсяг доповіді не повинен перевищувати 20 сторінок (без ілюстрацій).

5) Посилання на джерела подаються наприкінці доповіді алфавітним списком, за правилами бібліографічного опису наукових видань (відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006) з обов’язковим зазначенням: місця видання, видавництва, року видання, тому, книги, номера видання, сторінки використаної цитати. Скорочені (абревіатурні) посилання на періодичні видання не дозволяються. Усі посилання необхідно подавати мовою оригіналу в алфавітному порядку та нумерувати. У тексті бібліографічні посилання позначаються цифрами у квадратних дужках, наприклад: [1, с. 5].

6) Ілюстрації необхідно нумерувати згідно з порядком посилань на них у тексті доповіді. Для всіх видів ілюстрацій подається загальна нумерація. До кожної ілюстрації інформація-легенда додається в такій послідовності: Автор. Назва. Матеріал. Техніка. Розміри. Місце виготовлення (побутування). Датування. Місцезнаходження. Шифр зберігання. Автор ілюстрації чи фото. Публікується вперше чи повторно. Для археологічної кераміки слід зазначити назву поселення, де знайдено виріб, час її виготовлення, належність до певної археологічної культури, місце зберігання. Для ілюстрацій слід вживати слово «малюнок», а не «рисунок». Ксерокопії репродукцій чи фотографій не приймаються. Електронні файли ілюстрацій подавати окремо від основного тексту доповіді у форматі jpg (tif) без стискання, 300 dpi (того ж розміру, що й бажана репродукція).

7) До кожного матеріалу необхідно додати резюме й ключові слова українською та англійською мовами, тексти яких мають бути ідентичними. Не приймаються переклади англійською мовою, зроблені винятково за допомогою комп’ютерних технологій.

8) До згадуваних у тексті доповіді прізвищ слід подавати не ініціали, а повні імена.

9) Автори відповідають за повноту висвітлення питання, системність викладу, достовірність наведених фактів та їх автентичність, правильне цитування, посилання на джерела, написання власних імен, географічних назв і т. п.

10) Оргкомітет зберігає за собою право скорочувати доповіді та правити мову з урахуванням сучасної керамологічної термінології. Подані матеріали не повертаються.

11) Участь у Симпозіумі безкоштовна.

12) За матеріалами Симпозіуму буде опубліковано окремий том Національного наукового щорічника «Українська керамологія».

Заявка
на участь у Міжнародному науковому керамологічному симпозіумі
«ГОРНО В ГОНЧАРНІЙ КУЛЬТУРІ НАРОДІВ СВІТУ»
(2021 року)

    Інформація про автора
    Освіта
    Додати фото для виготовлення програми та посвідки учасника*
    Надаю згоду на обробку персональних даних

    II НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС УКРАЇНСЬКИХ КЕРАМОЛОГІВ

    З 25 по 27 вересня 2019 року в Гончарній столиці України – містечку Опішне (Полтавщина) – одному з найславетніших центрів етнічної самобутності українців проходив II Національний конгрес українських керамологів «ПОСТМОДЕРНА УКРАЇНСЬКА КЕРАМОЛОГІЯ: ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНИЙ І ТРАНСКУЛЬТУРНИЙ ДІАЛОГ».

    Його організатори: Національна академія наук України, Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, Інститут археології НАН України, Міністерство культури України, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, ГО «Конгрес українських керамологів».

    Мета Конгресу: з’ясування досягнень, тенденцій і перспектив розвитку української керамології в сучасному науковому просторі; проведення чергового Конгресу Громадської організації «Конгрес українських керамологів» (КУК).

    Основна наукова проблематика: джерельна база українських керамологічних студій // історія керамологічних досліджень в Україні // теорія української керамології // дефініції // методологія // сучасні методи керамологічних студій // персоналії вітчизняної керамології // внесок археологів, істориків, етнологів, мистецтвознавців, мовознавців та інших фахівців в українську керамологію // глиняні вироби як маркер національної ідентичності // атрибуція кераміки в Україні // керамолінгвістика // керамофольклористика // наукові школи української керамології // підготовка наукових кадрів для сучасної керамології // вектори сучасних керамологічних досліджень // міжнародна інтеграція української керамології // трансдисциплінарність і транскультурність керамологічних студій // соціабельність та евристичність, регіональна, національна й міжнародна комунікація вчених.

    До участі в Конгресі долучилися: керамологи, етнологи, археологи, історики, мистецтвознавці, краєзнавці, музеологи, колекціонери, наукові установи, мистецькі навчальні й музейні заклади.

    У його рамках відбулися такі найголовніші заходи:

    • ЦЕРЕМОНІЯ ОФІЦІЙНОГО ВІДКРИТТЯ НА СТІНІ ГОНЧАРНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ БРОНЗОВИХ МЕМОРІАЛЬНИХ ДОШОК славетній опішненській гончарці-малювальниці ПАРАСЦІ БІЛЯК (1914–2001) та навчальним закладам, що функціонували в приміщенні будівлі Кричевського-Лебіщака;
    • КРУГЛИЙ СТІЛ ІІ Національного конгресу українських керамологів «Постмодерна українська керамологія: трансдисциплінарний і транскультурний діалог»: «СУЧАСНИЙ ПОКАЗ КЕРАМОЛОГІЧНИХ КОЛЕКЦІЙ У МУЗЕЯХ УКРАЇНИ: НАТУРАЛЬНИЙ, ДІДЖИТАЛЬНИЙ, ДИСТАНЦІЙНИЙ»;
    • КОНГРЕС ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «КОНГРЕС УКРАЇНСЬКИХ КЕРАМОЛОГІВ» (КУК), у рамках якого прозвучали звіти керівників профільних Секцій за основними напрямками керамологічних студій, та вручення посвідчень членам Громадської організації «КУК»;
    • ПРЕЗЕНТАЦІЯ новітніх керамологічних видань сучасних українських керамологів:
    • «Леонід Назарчук: «Що було, те пройшло, і нема вороття…» (шкільні щоденникові записи та студентські літературні твори)» керамолога, етнолога, кандидата історичних наук ВІКТОРА МІЩАНИНА;
    • «Гончарство Полтави ХVІІІ століття» (керамолога, історика, археолога, кандидата історичних наук ОКСАНИ КОВАЛЕНКО);
    • «Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2008: Гончарне шкільництво на глобалізаційному роздоріжжі» (кн. ІV, т. 2);
    • «Українська керамологія: національний науковий щорічник. За рік 2008: Персоналії української керамології» (кн. ІV, т. 3);
    • науковий журнал «Археологічна керамологія» (2019, № 1);
    • каталог «Українське БІЄНАЛЕ художньої кераміки імені Василя Кричевського».
    • ЦЕРЕМОНІЯ офіційного оголошення й нагородження переможців XІV Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні (за публікаціями 2017 року) «КеГоКе-2019».

    Усі подані наукові статті будуть опубліковані в «УКРАЇНСЬКІЙ КЕРАМОЛОГІЇ: національному науковому щорічнику. За рік 2019: ПОСТМОДЕРНА УКРАЇНСЬКА КЕРАМОЛОГІЯ: ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНИЙ І ТРАНСКУЛЬТУРНИЙ ДІАЛОГ».

    Світлана Пругло,
    інформаційна служба НМЗУГ

    ПРОГРАМА II НАЦІОНАЛЬНОГО КОНГРЕСУ УКРАЇНСЬКИХ КЕРАМОЛОГІВ «ПОСТМОДЕРНА УКРАЇНСЬКА КЕРАМОЛОГІЯ: ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНИЙ І ТРАНСКУЛЬТУРНИЙ ДІАЛОГ»

    ФОТОЗВІТ

    I НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС УКРАЇНСЬКИХ КЕРАМОЛОГІВ

    • Національна академія наук України
    • Інститут археології НАН України
    • Інститут народознавства НАН України
    • Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України
    • Міністерство культури України
    • Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»
    • Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному

    провели

    НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС УКРАЇНСЬКИХ КЕРАМОЛОГІВ “УКРАЇНСЬКА КЕРАМОЛОГІЯ В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ХХІ СТОЛІТТЯ”

    Місце проведення: Гончарна столиця України – містечко Опішне (Полтавщина) – один із найславетніших центрів етнічної самобутності українців

    Час проведення: 22-24 вересня 2015 року

    Мета: з’ясування ролі й місця української керамології в сучасному науковому просторі, заснування громадської організації «Конгрес українських керамологів» (КУК)

    Основна проблематика: історіографія й джерельна база українських керамологічних студій // історія керамологічних досліджень в Україні // теорія й історія української керамології // дефініції // методологія керамології // сучасні методи керамологічних досліджень // персоналії вітчизняної керамології // внесок археологів, істориків, етнологів, мистецтвознавців, мовознавців та інших фахівців в українську керамологію // глиняні вироби як маркер національної ідентичності // атрибуція кераміки в Україні // керамолінгвістика // керамофольклористика // наукові школи української керамології // підготовка наукових кадрів для сучасної керамології // вектори сучасних керамологічних досліджень // міжнародна інтеграція української керамології

    Як це відбувалося

    ПРОГРАМА НАЦІОНАЛЬНОГО КОНГРЕСУ УКРАЇНСЬКИХ КЕРАМОЛОГІВ “УКРАЇНСЬКА КЕРАМОЛОГІЯ В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ХХІ СТОЛІТТЯ” – 2015 РІК